У Львові- дощ... І знов вологі криші
То червоніють... То чорніють... То блищать...
Дощ в вікна б'є... Нема в квартирах тиші...
І перехожі з парасольками біжать...
Трамвайні рейки вкрили вмить калюжі...
Проспектами спішать тепер струмки...
Зверху слабенькі... А донизу- дужі!
Мов посланці від Божої руки.
Кав'ярні відкривають щиро двері
І перехожі всі туди спішать
Що би залишити промочені алеї-
Найароматнішу у світі каву взять!!!
І львівський круасан... Хто ж їх не знає?
На вибір: шинка, сир і шоколад...
Знетомлення і голод він знімає-
І грім не страшний в силі канонад...
В кав'ярнях гомін... Дощ уже минає...
І на алеї повернувся знову сміх...
Ось гітарист на Ринковій співає...
Там клоун веселить людей усіх...
Скрипач на розі люд до сліз доводить
Біля фонтану виступає колектив
Всю молодь в танець рухами заводить-
За рогом саксофон іде в надрив...
Це Львів!!! У ньому так з давен ведеться...
Це місто я не можу не любить...
У ньому кожному вподобання знайдеться-
Хай Бог львів'ян, гостей благословить!
Андрей Краснокутский,
Ротмистровка, Украина
Так будь же зеркалом у Бога
И освящаясь - отражай.
Иначе истины не трогай
Не разрушай, не искажай...
***********************
Лист бумаги на столе
Ручка полная чернил -
Это всё, что нужно мне
Да Господь чтоб посетил... e-mail автора:kravas@email.ua
Прочитано 2061 раз. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Насіння (The seed) - Калінін Микола Це переклад з Роберта У. Сервіса (Robert W. Service)
I was a seed that fell
In silver dew;
And nobody could tell,
For no one knew;
No one could tell my fate,
As I grew tall;
None visioned me with hate,
No, none at all.
A sapling I became,
Blest by the sun;
No rumour of my shame
Had any one.
Oh I was proud indeed,
And sang with glee,
When from a tiny seed
I grew a tree.
I was so stout and strong
Though still so young,
When sudden came a throng
With angry tongue;
They cleft me to the core
With savage blows,
And from their ranks a roar
Of rage arose.
I was so proud a seed
A tree to grow;
Surely there was no need
To lay me low.
Why did I end so ill,
The midst of three
Black crosses on a hill
Called Calvary?
